Не буду вводити в оману, і скажу що вдалося трошки глибше по юзати Minolta 28-105mm. F/3.5-4.5, тож вже й не такі перші будуть враження. Та все ж відчуваю, що його потенціал значно ширший і через якийсь час буде ще одна публікація на цю тему. Ну а наразі передісторія.
Minolta 28-105mm. F/3.5-4.5RS – передісторія
А вона насправді цікава як і сам об’єктив, оскільки йдеться про не дуже й то молоду оптику яка сучасному поколінню фотографів, як і мені зокрема ще донедавна була мало знайомою. Ну легенди про об’єктиви Minolta чув (зокрема «пивна банка»), деякі навіть тримав у руках і маю в арсеналі (див огляд про Minolta 70-210mm. F/4.5-5.6). Перше знайомство з тими об’єктивами було не скажу що яскраве і «я одразу закохався», але й не розчарувало. Тому далі буду десь Minolta 28-105mm. F/3.5-4.5RS порівнювати з останнім і воно того варте.
Тепер чому ця техніка не дуже й то відома та популярна в сучасній фото індустрії. Ну тут усе склалося історично, адже система під які виготовлялися дані об’єктиви певним чином вже відійшла в історію. Йдеться про байонет A-mount. Більше того, вона не була в лідерах серед популярних байонетних систем. Не так то й багато техніки сьогодні залишилось на руках фотографів що підтримують дану систему. Хоча можу спрогнозувати що певний інтерес до неї може повернутися з новим трендом на плівкову аналогову фотографію, адже море плівкових фотокамер Minolta можна сьогодні купити на вторинному ринку за копійки, а відтак і інтерес до оптики може зрости.
Ну і третій момент. Який спонукав шукати саме таку оптику був чисто технічним. Маю в арсеналі камеру Sony A550, яка потрапила мені до рук як додаток до одного з об’єктивів. Свого часу повернув її до життя і любив так для душі десь трошки пофоткати. Та оскільки в арсеналі був лише далекофокусний зум – сильно з сесіями там не розженешся. До речі Sony A550 незамінним став у концертній фотозйомці. Так от виникла ідея підібрати щось більш широкофокусне, щоб розширити можливості соні-діда і тоді власне в поле зору потрапив він Minolta 28-105mm. F/3.5-4.5RS
Minolta 28-105mm. F/3.5-4.5RS – перше попереднє знайомство
Моя історія підбору «чогось ширшого» для старої камери передбачала великий асортимент оптик. Як виявилось під стару лінійку було дуже багато виробників. Зокрема був зупинився на декількох об’єктивах фірми Tokina на противагу старих сігм, але правило «ніколи не поспішати у виборі» і цього разу зіграла на руку. Так от у пошуках інформацій випадково потрапляю на одне відео де один фотограф та відеограф розповідає саме про Minolta 28-105mm, яку я на той час уже забракував. І саме з того відео довідуюся що насправді таких об’єктивів було декілька. І серед них є цілком пристойне скло, яке і для фото і для відео є досить непоганим. І саме з того моменту я так для себе вирішив довідатися а що там доброго що поганого. І це можна вважати точкою відліку.
Minolta 28-105mm. F/3.5-4.5RS – модельні та технічні особливості.
Так от мої розвідки розповіли мені що виявляється Minolta 28-105mm. F/3.5-4.5 є аж три моделі, випущені у різні часи та роки. Власне ту від якої я відмовився мала у назві моделі приставку XI. Цей оптичний дідусь був випущений ще у 80-х роках як сугубо плівкове скло з однією особливістю – моторизоване регулювання фокусної відстані. Ніби і технічний наворотом, але на практиці кажуть дуже негативно впливає на точність налаштування.
Далі в 90-х (якщо не помиляюся 1994) Був випущений об’єктив Minolta 28-105mm. F/3.5-4.5. Без будь-яких літер. Проте насправді це був абсолютно відмінний об’єктив від попередника як по класу так і по оптичній схемі. Тут також кращим було просвітлення. І саме цю модель вважають еталоном цієї серії. Якщо десь в неті трапляться вам дифірамби Minolta 28-105mm. F/3.5-4.5 – знайте що це саме про другу модель.
Ну і в 1998 році було випущено невелику серію Minolta 28-105mm. F/3.5-4.5 з приставкою RS, що означала слово «ресталінг». Нібито цей об’єктив був створений на тій же оптичній основі що і друга версія, лишень отримав новіший корпус по дизайну. Але знавці кажуть що все таки друга версія трошки краща. Чому? А тому що остання версія була випущена з урахування здешевлення виробництва, відтак стало трошки менше металу, і це вплинуло на низку технологічних моментів. Скажімо хобот в останній версії має здатність само висуватися при нахилі камери. Та все ж оптична схема залишилась ідентичною.
Перша зустріч з Minolta 28-105mm. F/3.5-4.5RS
Нарешті до мене їде Minolta 28-105mm. F/3.5-4.5, проте до останнього для мене залишалося загадкою, яка саме версія. Я лишень точно знав що це явно не перша серія XI. За словами продавця це мала таки бути друга версія. Проте сумніви доймали до останнього і не випадково. Ось передімною рідна коробка з об’єктивом і перша погляд на дату випуску підтвердив що застереження були не марними: рік випуску 1998. З одного боку тішило те що об’єктив з останніх партій, а з іншого продавець або не знав, або свідомо намагався видати одну модель за іншу. Проте враховуючи що торгувався майже пів року і вдалося дуже добре збити вартість – мене результат влаштував. Згодом з допомогою ШІ все таки визначили що у мене третє останнє рестайлінгове покоління.
Розпаковую і чесно перші враження від побаченого дуже були оптимістичними. Насамперед це вага. Якщо порівняти з с Minolta 70-210mm. F/4.5-5.6, який уже мав в арсеналі, це була оптика вищого класу. Так по дизайну проглядалися мінолтівські елементи , проте незважаючи що корпус покритий пластиком вага вказувала на те що всередині металевий механізм. Добре продивляється багатошарове просвітлення. Єдине що одразу впало в вічі – так це те що хобот зума при нахилі об’єктива починає сам висуватися. Неприємна річ але не критична. Оглядаємо далі – металевий байонет. В комплекті йдуть дві кришки та рідна бленда байонетного типу. Передня кришка уже з логотипом і зі значно зручнішою системою відкривання ніж на попередньому об’єктиві. Ну загалом Minolta 28-105mm. F/3.5-4.5RS виглядає як добротний професійний об’єктив.
Перші тести з Minolta 28-105mm. F/3.5-4.5RS
Скажу я вам що стара дзеркалка в парі з достатньо важким (450 грам) об’єктивом – це ще та цеглина. Від незвички руки досить рано змучуються, проте є в цьому і позитивний момент – значно простіше стабілізувати. Перша неприємність, яку довелося подолати – незвичність фокусних відстаней. Оскільки об’єктив під повний кадр, а ми його юзаєм на кропі, тож отримані 40-160 мм – на початках ну дуже некомфортні: незвичний і незрозумілий діапазон фокусних відстаней. Проте уже на третій зйомці перестаєш на це звертати увагу і починаєш насолоджуватися сильними сторонами цього об’єктива. І ось на цьому моменті я буду завершувати дану публікацію, оскільки плани знову радикально змінилися. Спочатку це мала бути детальна розповідь про тести і аналіз, але знову ж зайшов значно далі. Тому про фотографічні тести та враження поділюся в окремій публікації. Лишень скажу, що уже проведено порівняльний тест з кітовим об’єктивом Sony 28-70мм., камера побувала на портретній і пейзажній зйомках. І вже не раз, а декілька разів. І зрештою за день до публікації цього першого поста попробував дану оптику на сучасній бездpеркалці Sony, тож як бачимо, розповісти буде про що.
Та все ж ще декілька слів про перші враження. Скажу вони не розчарували: на виході отримав щось відмінне від кітових результатів і навіть рідної для неї Minolta 70-210mm. F/4.5-5.6. Картинка мені сподобалась, але ось чому – буду аналізувати результати тестів щоб в кінцевому результаті поділитися своїми думками. Але це буде у наступній публікації про Minolta 28-105mm. F/3.5-4.5RS
